Шкодочинність мишоподібних гризунів
Мишоподібні гризуни – найнебезпечніші шкідники осінньо-зимового періоду, які щорічно завдають значної шкоди сільському господарству. Тепла погода осіннього періоду сприяла переселенню мишоподібних гризунів з місць резервації (лісосмуги, неорні землі, багаторічні трави) на посіви озимих зернових культур, озимого ріпаку та наростанню їх чисельності на багаторічних травах. Гризуни здатні завдати величезних збитків сільськогосподарському виробництву як в польових умовах, так і в складах, коморах, зерносховищах. Вони небезпечні і в епідеміологічному відношенні: здатні передавати такі хвороби, як чума, холера, туляремія та інші.
Ці дрібні гризуни розміром 7-12 см відрізняються великою плодючістю та при сприятливих умовах розмножуються у великій чисельності; за 5-6 місяців вони можуть заселити 1 млн гектарів. При чисельності на 1 га біля 100 полівок втрати врожаю зерна можуть сягати до 50%. Значної шкоди восени, взимку та ранньою весною наносять полівки багаторічним травам – люцерні, конюшині, еспарцету. Вони зривають грунт, пошкоджують кореневу систему, об’їдають стебла і листки. В садах підгризають корені, обгризають кору, від чого молоді дерева часто гинуть. Місця знаходження гризунів можна розділити на місця резервації та місця розселення. Місця резервації - лісосмуги, узбіччя доріг, прилягаючі до полів неудоби, скирти. Тут вони в незначній чисельності переживають несприятливі умови, що склалися, частіше всього після збирання врожаю. А у місця розселення гризуни мігрують в пошуках їжі та кращих умов для розмноження. Посіви озимих культур та багаторічні трави – найбільш зручні місця для полівок і мишей протягом всього вегетаційного періоду. Найпоширеніші і найчисленніші гризуни – це полівка звичайна, миша польова, миша курганцева. Мишоподібні гризуни за характером розмноження належать до поліциклічних видів, які дають кілька приплодів протягом року. Особливістю мишоподібних є висока плодючість, що за сприятливих кормових і погодних умов зумовлює їх масове розмноження. Гризуни пошкоджують сільськогосподарські культури на протязі всього року. Незважаючи на їх невеликий розмір, вони потребують дуже багато їжі. Одна доросла полівка за добу поїдає до 30-40 г зеленої рослинності.
Для різних видів мишоподібних гризунів характерна пристосованість до певного виду корму.
Польова та курганцева миші за типом харчування – насіннєїди, основну енергію вони отримують від поїдання зерна. За його відсутності миші не тільки перестають розмножуватися, а й протягом кількох днів гинуть. Полівки основну енергію можуть отримувати харчуючись зеленими частинами рослин. Зазвичай мишоподібні гризуни які живуть на полях, узимку не розмножуються. При низьких температурах для підтримки життєдіяльності гризунам потрібна більша кількість кормів, ніж при плюсовій температурі. Добування кормів узимку вимагає великих витрат енергії . Крім того, при різкій зміні температур від позитивних до негативних, що супроводжуються опадами, на поверхні грунту нерідко утворюється крижана кірка, яка ускладнює добування корму, закриває нори та спричиняє загибель гризунів. В окремі зими мишоподібні гризуни, які живуть на посівах сільськогосподарських культур, виживають, успішно розмножуються і зберігаються до настання весняного тепла. Сприятливі для зимівлі полівок – посіви озимої пшениці, особливо по чорному пару, які встигли восени пройти фазу кущіння та багаторічні трави із високим травостоєм. У таких місцях навіть при промерзанні грунту й наявності снігового покриву полівки не відчувають нестачі корму і не витрачають енергії на його добування. У південних районах України на посівах озимої пшениці за наявності снігового покриву полівки можуть успішно розмножуватися. З метою попередження розмноження гризунів та збільшення, їх шкідливої діяльності, втрат продукції рослинництва необхідно проводити регулярні обстеження сільськогосподарських та інших угідь, насамперед посівів озимини та багаторічних трав. Для визначення потреби проведення захисту посівів від мишоподібних гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля й обліковувати шкідників. Для обліку чисельності мишоподібних гризунів застосовують маршрутний метод: на кожні 200 га площі угіддя закладають маршрут завдовжки 1 км (що рівнозначно кількості 1200 чоловічих кроків та 1400 – жіночих). Рухаючись стацією вздовж чи діагоналлю, підраховують усі колонії, що трапляються на смузі завширшки 5 м. Підрахована кількість колоній відповідає їх кількості на 0,5 га. Наприкінці дня не менше ніж у десяти колоніях підраховують і прикопують усі нори, а вранці наступного дня рахують свіжовідкриті нори в кожній колонії. Ці обліки дають змогу визначити кількість і відсоток жилих колоній і нір. Захист посівів з метою обмеження чисельності та шкодочинності мишоподібних гризунів доцільний при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), який складає 3 жилі колонії на озимих культурах та 5 жилих колоній – на багаторічних травах. Вирішальним у попередженні пошкоджень рослин гризунами є вчасне і в короткий термін (до утворення снігового покриву) проведення винищувальних заходів. В жодному разі не слід припиняти боротьбу з гризунами й тоді, коли на полях випаде сніг. Якщо сніговий покрив неглибокий, помітні підснігові ходи й нірки, то також треба розкладати в них принади. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектар застосовують родентициди, та біопрепарати рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Загибель гризунів при застосуванні препаратів зазвичай відбувається впродовж 3-10 діб. При застосуванні родентицидів слід суворо дотримуватися регламентів застосування засобів захисту рослин, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки. Важливо розуміти, що мишоподібні гризуни здатні до повторного заселення сільськогосподарських угідь, тому для досягнення очікуваного ефекту виникатиме необхідність проведення декількох обробок.
